Йозеф Райхерт народився в маленькій німецькій колонії на Жидачівщині Конігшау 23 травня 1854 року. Був сирота і його опікуном був рільник Фердинанд Райхерт. Від шкільної оплати був звільнений. Вчився добре. В першому семестрі мав локацію, № 19, а в другому - №21. Мешкав у візника Йоганна Флягнера на Загродах, № 214. За віросповіданням був римо-католик.
Йосиф Райхерт став Іванові Франкові товаришем на все життя. Він після закінчення правового факультету Львівського університету став судовим радним, був шанованою в місті Львові людиною і надійним товаришем Іванові Франку, який не раз згадував про нього у своїх спогадах. «Ученики дрогобицької гімназії в другій половині 60-х і першій половині 70-х рр., - писав Іван Франко у «Споминах з моїх гімназіальних часів», - поза школою жили звичайно кружками, крім тих місцевих, що жили у своїх родинах і переважно не мішалися до кружкового життя. Позамісцеві жили на квартирах (станціях) переважно по різних передмістях у міщан і міщанок, і відповідно до тих квартир творилися між ними кружки. Де жило кілька учеників на одній квартирі, там до них не раз сходилися товариші інших квартир, що жили одинцем. У таких кружках велися оживлені розмови; в менших кружках, зійшовшися по два або три, ученики займалися лектурою позашкільних книжок, при чім один читав голосно, а інші слухали. Таким способом я з товаришем Йосифом Райхертом, сином німецького колоніста, в вищій гімназії читав драми Шекспіра, Шіллера та Гете. З його старшим братом Філіпом, що з Самбірської гімназії перейшов до Дрогобича, я один рік жив на спільній квартирі в домі боднаря Корпака». В перші дні російської окупації 1914 року Іван Франко вимушений був покинути свій дім і знайшов притулок у Йосифа Райхерта, котрий помер 28 жовтня 1918 року. Разом з Іваном Франком закінчував Дрогобицьку нормальну школу отців Василіан.
)