Объекты

Ієронім був цісарсько-королівським комісаром скарбу. На час навчання сина він переїхав до Дрогобича і працював цісарсько-королівським контролером на, як вказано у документі, фаб­риці нафти. Зрозуміло, що мешкав Антоній Шіллер вдома. У 1868 році, 8 травня, батько Антона Шіллера помер, а вже в каталозі другого класу він значиться як сирота і його опікункою є Сусанна Шіллер, його мати. Антоній Шіллер не закінчував Дрогобиць­кої нормальної школи отців Василіан. Від оп­лати за навчання був звільнений в обох семе­страх. В обох семестрах був відмінником у на­вчанні і мав першу локацію. За ним йшов Іван Франко. У «Споминах із моїх гімназійних часів» Іван Франко писав: «Коли ми з нижчої гімназії перейшли до вищої, т. є. до п'ятої класи, по­пробував тодішній перший преміант Антін Шіллер зав'язати позашкільний кружок това­ришів без відома вчителів та директора. Після умови ми зійшлися на одній квартирі числом більше 20. Шіллер отворив зібрання гарною промовою в польській язиці, вияснюючи в ній задачу кружка займатися в хвилях свобідних від шкільної науки лектурою та написанням літе­ратурних або наукових праць, що мали бути відчитуванні на зібраннях кружка. Товариші дали собі руки брати участь у тім кружку і дер­жати свою роботу в тайні, але кружок простояв дуже недовго, відбув, здається, не більше, як два або три засідання, а потім не сходився більше та не полишив по собі ані статуту, ані протоколів, ані жадних записок. На однім засі­данні того кружка я прочитав початок свого оповідання, якого потім не продовжав». Після закінчення Дрогобицької гімназії 1875 року Антін Шіллер став студентом права Львівсько­го університету, доктором прав став 1885 року і осів у Жовкві нотарем, де й помер 20 жовтня 1921 року.